Публікації

Якщо Ви не купували сервер, це не означає, що його у Вас немає.
Сервер - поняття скоріше логічне, ніж фізичне.

За означенням сервер - це комп'ютер, певні ресурси якого виділені в загальне користування. Тобто, якщо у Вас на одному комп'ютері зберігаються, наприклад, файли загального користування, а інший забезпечує вихід в Інтернет іншим користувачам, то і перший і другий комп'ютер по суті будуть серверами. І будуть виконувати свої функції, але в міру своїх можливостей. З ростом організації навантаження буде зростати, так само і обсяги даних, якими оперує Ваша організація. І от на цьому етапі сервер уже стає тим дорогим і складним пристроєм яким він є.

Спробуємо розібратися, за що ж платить гроші покупець сервера, і чому він не купує звичайний потужний ПК за меншу суму.

Надійність

Насамперед, при підборі серверних компонентів не економлять там, де можна зекономити в ПК: у першу чергу це стосується електроживлення системи, резервування компонентів і іх надійності, а також здатності працювати тривалий час і з високим навантаженням. Як правило, у сегменті серйозних серверів використовуються надійні, перевірені часом технологіі, що пройшли випробування в споживчому сегменті, і з незначними доробками застосовуються для більш вимогливого сегменту. .

Тільки в такий спосіб можна довідатися, як поведе себе компонент при тривалій роботі, як він зможе справитися з підвищеними навантаженнями, і скільки він зможе пропрацювати взагалі.

Сервер - це комп'ютер, що найчастіше працює в режимі 24/7, тобто 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Зрозуміло, що напрацювання на відмову кожного з компонентів повинно бути в сервера завідомо вище в порівнянні зі звичайним ПК. Окрім цього, зупинка сервера може бути закінчитись зупинкою роботи організаціі в цілому, і нема рації пояснювати, що тягне за собою така подія. Тому, крім високої надійності компонентів сервера застосовується їх дублювання, що також призводить до подорожчання системи. Не можна не згадати електроживлення - питання вкрай проблемне у наших краях. В ідеальному випадку комп'ютерний блок живлення повинен подавати на компоненти правильні рівні вольт і ампер, фільтруючи весь «шум», що надходить з електромережі. Теоретично - для цього існують усілякі фільтри і складні схеми перетворення напруги, практично – «працює і без цього». Наслідок таких міркувань - спрощення блоку живлення, відсутність фільтрів і застосування трансформаторів меншої потужності, ну і здешевлення, що зрозуміло. Однак радіти отриманій «вигоді» покупець буде недовго, у гіршому випадку до першої грози. Потім – у кращому випадку маємо згорілий від стрибка напруги блок живлення, у гіршому випадку - згорілий сервер.

Продуктивність

Починаючи визначатись з конфігурацією сервера, і аналізуючи пропозиціі, дуже легко упійматися на принцип «більше - значить краще».

Так, наприклад, системи на Іntel Xeon, що продаються зараз на ринку, і рекомендуються для використання в серверах середнього і високого рівня, працюють на частоті системної шини 533 МГЦ, у той час як у сегменті домашніх ПК і робочих станцій стандартом давно є 800 Мгц. При цьому вартість процесора Xeon 2,8 ГГЦ складає близько 290 у.о., а Pentіum 4 2,8 ГГЦ коштує 190 у.о. Різниця велика, і, на перший погляд, немає нічого поганого в тому, щоб заощадити сто у.о. Або ж купити процесор з більшою тактовою частотою. Однак відомо що ті параметри, що вказує в прайс-листах постачальник, не визначають однозначно продуктивність процесора.

Найбільш реальна характеристика - це кількість операцій за одиницю часу, яку здатний виконати процесор, і визначається вона більшою мірою архітектурою процесора і типом виконуваних задач, ніж тактовою частотою і частотою системної шини. Але ж саме від цього параметра залежить у першу чергу, як швидко буде працювати база даних фірми, скільки користувачів одночасно зможуть комфортно працювати з бухгалтерською програмою, і багато чого іншого. І от отут уже перевага Xeon буде незаперечною, дякуючи його можливості працювати в двох- і більше процесорних системах.

Постачальник

Спеціалізація компанії-постачальника серверного обладнання теж значною мірою впливає як на якість і вартість сервера, так і на його майбутнє і роботу компаніі в цілому.

Здавалося б, немає нічого складного в тому, щоб зібрати зі стандартних комплектуючих сервер, установити операційну систему, упакувати і віддати його щасливому замовнику. Так багато хто і робить, навіть не задумуючись про безліч "підвідних каменів", непомітних на перший погляд. Наприклад, часто не звертають увагу на сумісність конкретних компонентів серверного обладнання. Трапляються випадки, коли дана конкретна материнська плата «відмовлялася» працювати з даною конкретною моделлю SCSі-контролера, незважаючи на те, що за усіма параметрами формально вони сумісні.

Зрозуміло, що жоден постачальник компонентів не буде проводити тести на сумісність свого обладнання з усіма комплектуючими інших виробників, і при виникненні подібних питань зборщик може покладатися лише на свій власний досвід, а от він може бути тільки результатом тривалої роботи і накопичення знань. Крім цього, сервер - пристрій більш «нафарширований» усілякою периферією, і отже, більш чутливий до перегрівів і якості збірки. Тому варто звернути увагу на правильну укладку кабелів, наявність потрібної кількості додаткових вентиляторів і правильне їх розміщення. Рекомендації виробників з цього приводу дуже загальні, і підібрати оптимальний варіант зможе далеко не кожен. При цьому знову крім досвіду, керуватися нічим.

Найчастіше відсутність досвіду фірма компенсує низькою ціною на виріб, забуваючи при цьому, що купуючи сервер, клієнт платить не тільки за комплектуючі і роботи зі зборки і налагодження, але також і за можливі гарантійні випадки, починаючи від простоі телефонної консультації, і закінчуючи складним ремонтом. Перераховані вище фактори стосуються і виробника компонентів – зазвичай, серверні компоненті виробляють спеціалізовані компанії (Intel, Supermicro, Adaptec, LSI, та інші), які вкладають значні кошти саме в розробки, а не лише в маркетинг, як це часом трапляється в політиці компаній, що орієнтовані на широкий загал кінцевих споживачів.

Це основні, на мій погляд, причини, що ведуть до подорожчання тієї інтелектуально навантаженої системи, яку прийнято називати сервером. Вкладаючи кошти в могутній ПК, покупець заощаджує гроші, але втрачає в можливостях і сильно ризикує. ПК - це персональний комп'ютер, і цим усе сказано. Можна той самий автомобіль використовувати для поїздок на дачу, і в якості таксі. Зрозуміло, що в останньому випадку він прослужить на порядок менше. Також і з ПК: він гарний для одного користувача, але якщо з ним будуть працювати кілька користувачів, навантаження зросте, і імовірність збою зростуть багаторазово. Сервер - це комп'ютер, споконвічно спроектований для "важких" умов роботи, часто цілодобової, і з навантаженням, близьким до максимального.

Спеціалізація компанії-постачальника серверного обладнання теж значною мірою впливає як на якість і вартість сервера, так і на його майбутнє і роботу компаніі в цілому.

Здавалося б, немає нічого складного в тому, щоб зібрати зі стандартних комплектуючих сервер, установити операційну систему, упакувати і віддати його щасливому замовнику. Так багато хто і робить, навіть не задумуючись про безліч "підвідних каменів", непомітних на перший погляд. Наприклад, часто не звертають увагу на сумісність конкретних компонентів серверного обладнання. Трапляються випадки, коли дана конкретна материнська плата «відмовлялася» працювати з даною конкретною моделлю SCSі-контролера, незважаючи на те, що за усіма параметрами формально вони сумісні.

Зрозуміло, що жоден постачальник компонентів не буде проводити тести на сумісність свого обладнання з усіма комплектуючими інших виробників, і при виникненні подібних питань зборщик може покладатися лише на свій власний досвід, а от він може бути тільки результатом тривалої роботи і накопичення знань. Крім цього, сервер - пристрій більш «нафарширований» усілякою периферією, і отже, більш чутливий до перегрівів і якості збірки. Тому варто звернути увагу на правильну укладку кабелів, наявність потрібної кількості додаткових вентиляторів і правильне їх розміщення. Рекомендації виробників з цього приводу дуже загальні, і підібрати оптимальний варіант зможе далеко не кожен. При цьому знову крім досвіду, керуватися нічим.

Найчастіше відсутність досвіду фірма компенсує низькою ціною на виріб, забуваючи при цьому, що купуючи сервер, клієнт платить не тільки за комплектуючі і роботи зі зборки і налагодження, але також і за можливі гарантійні випадки, починаючи від простоі телефонної консультації, і закінчуючи складним ремонтом. Перераховані вище фактори стосуються і виробника компонентів – зазвичай, серверні компоненті виробляють спеціалізовані компанії (Intel, Supermicro, Adaptec, LSI, та інші), які вкладають значні кошти саме в розробки, а не лише в маркетинг, як це часом трапляється в політиці компаній, що орієнтовані на широкий загал кінцевих споживачів.

Це основні, на мій погляд, причини, що ведуть до подорожчання тієї інтелектуально навантаженої системи, яку прийнято називати сервером. Вкладаючи кошти в могутній ПК, покупець заощаджує гроші, але втрачає в можливостях і сильно ризикує. ПК - це персональний комп'ютер, і цим усе сказано. Можна той самий автомобіль використовувати для поїздок на дачу, і в якості таксі. Зрозуміло, що в останньому випадку він прослужить на порядок менше. Також і з ПК: він гарний для одного користувача, але якщо з ним будуть працювати кілька користувачів, навантаження зросте, і імовірність збою зростуть багаторазово. Сервер - це комп'ютер, споконвічно спроектований для "важких" умов роботи, часто цілодобової, і з навантаженням, близьким до максимального.

Наочний приклад

Для прикладу розглянемо дві конфігурації, ідентичні по основних параметрів. Нехай це буде сервер баз даних невеликої організації. Критичні параметри для такого сервера – це об’єм оперативної пам’яті, високонадійна дискова підсистема, здатна до швидкої обробки невеликих пакетів даних. При великій кількості користувачів критичним параметром буде продуктивність процесора.